З дитиною в Тай. Частина 2. Тайська медицина

 

В Таїланді, як і в більшості країн світу медицина поділяється на державну та приватну.

Система державної охорони здоров’я практично така ж як  у нас, за винятком того, що для місцевих вона безкоштовна, а для іноземців – платна. Щоправда, плата символічна і навіть не зрівняється із сумами з приватних закладів. Державні клініки та лікарні є у кожному населеному пункті і при потребі можна звертатись туди. Умови у таких клініках, звісно, не п’ятизіркові, але після наших поліклінік, можуть здатись і такими. Ну а когось можуть  шокувати, адже черг із купи хворих там теж ніхто не відміняв. Але якщо перед поїздкою ви таки подбали про оформлення страхового полісу, то направлятимуть вас не у державну клініку, а у приватну.

Система приватної медицини розвинута в Таїланді набагато краще ніж у нас. Платні клініки міжнародного рівня знаходяться у всіх куточках і закутках країни, де є чи можуть бути туристи. Такі установи бувають різного рівня  –  від маленьких клінік до величезних госпіталів. Також їх можна поділити на дорожчі та дешевші установи, де кожен намагається «переплюнути» конкурента пафосним дизайном, сервісом, наявністю надсучасної апаратури, високим рівнем англійської. Щоправда, на якості самої медицини та кваліфікованості лікарів це ніяк не відображається. У всіх приватних клініках працюють такі ж лікарі, як і в державних. І трапиться вам хороший лікар чи поганий – залежить від везіння. Але у приватній він вам безперестанку цілуватиме ноги, усміхатиметься, а медсестра водитиме за ручку по всіх кабінетах, пропонуючи чай, каву, водичку. Ну а наприкінці за це все щастя вам доведеться викласти немаленьку суму з власного гаманця чи витрясти із страхової.

Найбільша мережа платних госпіталів у Таїланді – це Bangkok Hospital. Її лікарні знаходяться у всіх туристичних містах та островах. Це найшикарніші та найдорожчі приватні установи. Сервіс там дійсно як у п’ятизірковому готелі, у порівнянні з яким, наша українська медицина здається нічним жахіттям. Лікарі, як запевняють у самому госпіталі, проходили інтернатуру у США, але як на мене звичайні там лікарі і ніякого «ореолу надмірної мудрості» над їх головами я не помітила. От з англійською у них дійсно все чудово. І їх тайгліш таки можна зрозуміти, чого не скажеш про інших мешканців країни Усмішок. І навіть якщо лікар бачить ваші перелякані слов’янські очі, які не можуть чогось допетрати, він любязно введе усі терміни при вас у гугл перекладачі з перекладом на українську. А якщо ви й далі недоперли що таке афтозний стоматит, наприклад, то він не полінується відкрити вікіпедію і купу картинок. Навіть ліки вам видадуть з рецептом на солов’їній (Після гуг транслейту, звісно).

6400

клініка Bangkok hospital на о.Самуї

Проте, є у Таї немало інших приватних клінік з трішки меншим рівнем пафосу, але не меншим рівнем кваліфікованої допомоги. У них в дворі немає басейнів і автоматів з безкоштовною кавою, але працівники теж добре розмовляють англійською, вас зустрічають і проводжають, як дорогу родину в прямому значенні слова. Сюди входять   Thai International Hospital, Bandon International Hospital, Sriphala clinic там багато інших з прикметником Інтернешенал. Також щороку відкривається багато нових педіатричних клінік, спеціально для дітей. Страховики, як правило, співпрацюють лише з приватними медичними установами, тому у разі настання страхового випадку вас відправлють у найближчу з вищеперечислених. . Повірте, для економіки Таїланду (яка є найстабільнішою в усьому світі) туристи – то святе, і влада зробить  усе, щоб привабити їх і заохотити, в тому числі належним рівнем медичного обслуговування. Ну і ще обібрати «як липку», але цим нехай переймається страхова компанія. З полісом для вас «усе включено» (ну в межах договору).

амбулаторія Sriphala clinic  на о.Самуї

амбулаторія Sriphala clinic на о.Самуї

А ще є у Таї лікарі, які у вільний від роботи час, ведуть  практику в приватних кабінетах. Орієнтовані вони, як правило, на місцеве населення, тому ціни не такі космічні, як в приватних міжнародних госпіталях. Туди ви можете потрапити винятково з власної ініціативи, адже страховики з окремими лікарями не співпрацюють. Є кабінети стоматологів, педіатрів, дерматологів, гінекологів практично у всіх закутках країни.

Ліки та аптеки

Аптек у країні теж дуже багато. Практично на кожному кроці можна надибати  вивіски на «Pharmacy» та зелені хрестики. Майже як на Сихові. Більшість із них орієнтовані на європейських туристів, тому там все по-європейськи – від чистоти та кондиціонерів до цін. Зате препарати теж усі із можливих. Якщо вам потрібно купити якісь ліки, достатньо запам’ятати чи записати назву їх діючої речовини і показати фармацевту. Аналог місцевого виробництва завжди знайдеться. І, до слова, тайські ліки дійсно хорошої якості і дієві. Переконувались на власному досвіді неодноразово. А якщо не знаєте що саме вам потрібно, можна підійти до консультанта і розіграти сценку про те, що у вас болить. Він сам порадить що краще придбати. Взагалі, звернення до аптеки вам може знадобитись лише тоді, коли ви маєте намір лікуватись самотужки або ж просто придбати засоби від сонячних опіків чи укусів комах. В Таїланді усі без винятку лікарні (державні, приватні) видають вам усі необхідні ліки одразу ж після прийому лікаря. Вам нікуди не треба бігти і шукати де дешевше. Усе входить в ціну прийому і оплачується страховою. Насправді, це дуже зручно. Я навіть трохи хитрила на прийомі і казала: «А що ж буде коли малюк почне кашляти?» Лікар, перестраховуючись, погоджувалась: «Так, так. Тоді я вам ще випишу оцей препаратик». Андрій так і не кашляв, зате на той випадок у мене вже був напоготові рятівний препарат.

img_7624

ліки для Андрія, які нам видали просто в шпиталі

Особливості тайських лікарів

Взагалі, тайці люди особливі. Для нас, озлоблених холодом та голодом, єврослов’ян вони взагалі видаються ангелами: спокійні, врівноважені, терплячі, і завжди-завжди усміхнені. І не тому, що ми білі, круглоокі ходячі гаманці, а щиро, по-справжньому. Не виняток і лікарі. Ти така знервована, перелякана мама зі сльозами на очах кричиш – «В нього температура 37,1, що робити? Що робити?», а лікар така спокійно з «усмішкою на всі 32» – «Рілекс, ітс окей». Далі спокійний огляд, опис хвороби, спосіб лікування, відповіді на всі дурнуваті запитання і все з тим же незворушним спокоєм і усмішкою. І, уявіть собі,  жодних криків типу «де ви раніше були», «що ж ви за мама така», «ой не знаю що ж тепер робити». З однієї сторони, такий підхід напрягає, і здається, що лікар не розуміє усієї серйозності ситуації, а з іншої – приводить вас до тями і заспокоює.

Аналізи та вакцини

Вакцини у цій країні є – від бцж до Інфанріксу гекса. І таких приколів, як в Україні, звісно ж, помічено не було (принаймні мною). Календар щеплень, щоправда, відрізняється від нашого (вони дотримуються американського), але якщо ви й так від нього відхилились, то можна вакцинуватись тоді, коли вважаєте за потрібне. Щеплюють європейських дітей і в приватних, і в державних закладах. Вакцина скрізь однакова, різниця тільки в ціні. Якщо страшно в колоти у державній разом з місцевими , доплачуйте ще раз так і –  велкам у приватну .

Приватні лабораторії теж в Таї є, але, я б сказала, не настільки поширені як у нас. Чому? Тому, що кожен приватний госпіталь чи клініка має свою лабораторію (ну чи вихід на сусідню). Словом, коли ви приходите в клініку, перед прийомом медсестра вам обов’язково бере кров з вени та мазок з горла і носа для аналізу. І коли доходить ваша черга, лікар вже має перед собою результати і бачить усю картину. Це значно пришвидшує процес лікування. На відміну від нашої держави, де треба довго гасати по лабораторіях і лікарях для постановки точного діагнозу.

2016-01-18-05-45-53

Чого боятись?

Насправді боятись не треба, але якщо вже дуже хочеться бути озброєним до зубів найбільшою аптечкою та найширшою  інформацією про місцеві болячки, то спішу вас розчарувати. Ніяких невідомих невиліковних хворіб та азіатських вірусів в Таїланді не водиться. Малярії та кліщових енцифалітів теж. Хворіють там люди тим же набором що й у нас – грип, застуда, ангіна, бронхіт, пневмонія тощо. І віруси в дитячих колективах теж активно поширюються. Особливо коли «дбайливі» батьки привозять на курорт хворих дітей, які граються на дитмайданчиках зі здоровими.

Хоч надворі вічне літо і, здавалося, б в теплі нічим хворіти, але якщо не берегтися, то хворе горло і ангіна – найпоширеніші супутники відпочивальників. Чому? А тому, що кондиціонери в усіх приміщеннях (магазини, кафе, супермаркети тощо) рубають на повну. І ви, мокрі після 30-ти градусної спеки, заходите одразу ж в +15, то результат я думаю описувати буде зайвим. Усі напої в усіх ресторанах містять льоду більше ніж рідини, тому  офіціантів треба попереджати заздалегідь, що це для малої дитини, приміром.

А яка ж спокуса спати в порохолоді, з увімкненим кондиціонером. Мммм…. Тільки от робити так не варто. Можна не лише перемерзнути, але й вхопити якусь бактерію, що живе у фільтрі кондюка, який 10 років не чистили. Змерзнути на природі, мокрим чи сухим, вдень чи вночі, дитині чи дорослому в тропічному кліматі просто неможливо. А от до кондиціонерів варто підходити з обрережністю. Як і до їзди на мопеді в мокрому одязі (після пляжу).

Надто зловживати купанням в басейнах теж не рекомендують, бо хлорки в них більше ніж води, та й купаються там різні люди. Ми на це правило забили і купались кожнісінький день протягом 5-ти місяців і (тьфу-тьфу) все було ок.

Ну і комарі. Вони в Таї не такі безпечні як у нас, адже деякі з них можуть переносити лихоманку Денге. Хвороба звучить і виглядає не досить привабливо. 5 днів тримається висока температура без інших симптомів. Організм виснажує трохи, але не смертельна. Її швидко діагностують і при потребі можуть протримати вас в госпіталі під наглядом лікарів. Проти неї нема вакцини і ліків. Треба просто перетерпіти і отримати пожиттєвий імунітет. Як вберегтись? Максимально захищати себе та свої помешкання від комарів. Нанесення спреїв та кремів від укусів мають бути щоденним ритуалом. Але боятись кожного комарика теж не варто. Вони всеодно знайдуть шлях поласувати європейською кров’ю.

denge-aedes_aegypti4

отакі гади переносять лихованку Денге

Переносниками лихоманки Денге є лише такі великі комарики з білими полосками на спині. Маленьких дзижчалок можна не боятись. І варто зазначити, що далеко не у всіх місцях та місцевостях країни є багато комарів. Приміром під час першої зимівлі нас кусали з голови до ніг, ми перехворіли Денге і думали, що ж стільки комарів по всьому Таю. Натомість, під час другої зимівля на тому ж острові у нас день і ніч були навстіж відчинені вікна без антимоскітних сіток і комарі нас практично не кусали. Варто вибрати дім/готель без буйної рослинності під вікнами – і буде вам спокій.

Що ж робити якщо ….?

Якщо в малюка (чи у вас) температура піднялась до 37,1 – сміливо рвемо волосся на голові і телефонуємо в страхову. Жартую. Чи ні? Насправді так я і робила. А чому тягнути? Підвищена температура тіла у дитини – справжнісінький страховий випадок і вас обов’язково направлять до лікарні. Як придбати хорошу страхівку я дуже ретельно описала отут.

Так от, беремо в тремтячі руки наш страховий поліс, шукаємо там номер телефону надрукований найбільшими цифрами і телефонуємо в Київ. Щоб було дешевше, можна дзвонити через Скайп або Вайбер. А якщо є місцева сімка та ідеальна англійська – то на місцевий тайський номер, напряму до асистанса. Пояснюємо сонному оператору ситуацію, надаємо всі дані та координати, при потребі скидаємо скан (фото) полісу та паспорта. Чекаємо. Через годину представник страхової (насправді асистансу) вам перетелефонує і скаже куди саме вам їхати.

Ви сідаєте на мопед/машину/таксі/маршрутку і добираєтесь до вказаної клініки. Там вас мило зустрічають і проводжають до страхового відділу, а тоді на прийом (або навпаки, якщо справа термінова).

Після візиту до лікаря та всіх інших важливих маніпуляцій ви прямуєте знову до страхового відділу і узгоджуєте всі питання. Представник клініки виставляє рахунок вашій страховій. Ваш страховик вивчає ситуацію і оплачує  рахунки. Щоправда, процес цей займає від кількох годин до кількох днів. Сидіти з малою дитиною між хворими в лікарні ніхто, звісно ж, не хоче, тому можна залишити завдаток або паспорт і піти. А коли страхова нарешті там все оплатить, вам зателефонують і ви зможете забрати те, що залишали.

Наш досвід

За 5 місяців проведених В Таїланді, ми відвідували лікаря 4 рази. 1 раз у Андрія була легка застуда, яка пройшла наступного ж дня, 2 рази стоматит в роті та на горлі та 1 раз він підхопив вірус Розеоли. От саме останній й був найтяжчим випадком. Температура 4 дні трималась 39-40, потім висипка, слабкість та понижена ще стільки ж днів. Не дуже весело. Коли прибули у клініку, нам одразу ж зробили всі можливі аналізи, щоб виключити Денге, ангіну, грип тощо. Не хочу згадувати як 5 груп медсестер намагались вичавити бодай каплю крові з вени Андрія, а я з закладеними вухами від дикого крику уявляла як чавлю сік із тих криворуких медсестер. У нас би вже давно здались і сказали – хай буде так, будемо надіятись, що не бактерія. Але тайці народ відповідальний. Аналіз крові при високій температурі брати треба обов’язково, адже це може бути ознакою лихоманки Денге. Я дуже втішилась, що виявилось це звичайнісіньким вірусом Розеоли, але відходила від стресу днів зо два. Страхова нам оплачувала все, але не без нашого особистого втручання та вияснень. Детальний відгук про поліс від Альфа страхування (з асистансом Савітар груп) я ще обовязково напишу.

чекаємо на прийом в педіатрії

чекаємо на прийом в педіатрії

Сподіваюсь я трішечки пролила світло на те, що лякає і турбує всіх мам, які наважились на зимівлю  – медицина у далекому Таїланді. Насправді, нічого страшного там нема, вижити можна 🙂 . Не бійтесь! І не хворійте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *