Про Новий рік в тропіках

Сумбурний пост про наші свята у країні з іншою релігією, культурою, традиціями…

Ще під час минулої зимівлі в Таї мене часто запитували: “Як воно святкувати Новий рік далеко від рідних та друзів, в теплі, без снігу і ялинки?”. Я довго думала, що відповісти, як означити те, що потрібно хіба відчути…  Це не краще і не гірше, це просто зовсім по-іншому (в плані відчуттів). Принаймі для мене.

Варто почати з того, що тут у Таїланді Новий рік не святкують. Зараз тут 2558, а новий 2559 прийде тільки у квітні. Тоді кожен поважний таєць, що шанує традиції, одягне барвисто-заквітчану сорочку, набере бочку води, “затарабанить” її у свій пікап і поїде обливати всіх на своєму шляху, лагідно вигуючи благословення і “хеппі нью йір” (спостерігали ми вже таку картину у квітні 2013 го).

Ну але тайці були б не тайці, якби з радістю не піддались хвилі глобалізації та туристичної індустрії. На нашому острові, мабуть, нема жодного корінного мешканця, не задіяного у туризмі та не вбачаючого у кожному білому фарангу ходячого гаманця. Веду до того, що, звісно, тайці з радістю прийняли наші традиції та гучно святкують новий рік у ніч на 1 січня. Швидше на показ, для чужинців, щоб заманити до своїх барів, ресторанів, готелів і влупити височенні ціну бо ж “нью йір”. В великих супермаркетах типу “Ашан” безупину лунає “Джингл белс” та “Ві виш ю а Мері Крісмас”, продавчині у червоних ковпаках, мило усміхаючись, бажають щасливого Різдва, а перед кожним солідним готелем височіє пишно прибрана ялинка. Молодь в захваті, а от старше покоління навряд чи не спатиме перед телевізором і зустрічатиме новий рік за столом, вкритим салатами з майонезом, оселедцем під шубою чи канапками з ікрою. Найбільше тайцям, та й європейцям яких тут теж немало, подобається отой “каунтдаун”. До нового року залишилось 12, 11, 10, 9, 8 …. А потім “Ура!” і феєрверки, феєрверки, феєрверки… Зустріли, покричали – і спати :))

IMG_6297

Це тільки росіяни слов’яни гасають по гіпермаркетах в пошуках солених огірків для олів’є, обговорюють на форумах “А куда пайті с ребенком на йолку. Ну штом всьо па нашему – Дед Мароз, Снєгурачка, Йолачка гарі, всє дєла … ” і чатують у відділах з алкоголем (в Таїланді спиртне продають тільки у певні години). А потім “пєсні-пляски до утра” у когось на віллі …

Вроді все по-нашому, але, як на мене, “не то пальто”. Якось все надто штучно, чи що. Ну не уявляю я новорічних святкувань  без того ж олів’є, але вдома, в холоді (зі снігом в ідеалі) і з ялинкою, яка виросла в наших широтах. Отак виглядає наше свято. І якщо ти тягнеш свою дупу за тридевять земель, своє свято, хоть трісни, не перетягнеш. Але для чого? Хочеш “новий год” по-своєму – сиди вдома, слухай привітання президента і пий шампанське під бій курантів. А тут треба жити за тутешніми правилами, відкриваючи для себе побут інших, приймаючи традиції тої країни, у яку приперся, поважаючи їх, а не навязуючи їм свої … Така от моя думка.

IMG_6287

Щодо нас, то 31 грудня для мене не відрізнявся нічим від 27 грудня, 2-го січня чи 1-го. Магію свят, новорічну казку, як не принюхуйся всерівно не відчуєш. Сонце, море, спека ідуть врозріз з тим чимось невловимим, що витає у передсвятковій метушні вдома. Заставте себе песеред липня повірити, усвідомити і відчути передноворічний настрій і ви мене зрозумієте :))) Їдучи сюди, я одразу ж налаштувала себе, що зі святами ми пролітаємо)) Не тягнула з собою гірлянди, солені огірки та бенгальські вогники :)) Тим не менше 2016-ий ми таки зустріли. Класно і незабутньо, швидше по-тутешньому, аніж по-нашому. Без шумних компаній і застілля. Хоча пропозиції були, але ми все ж таки хотіли чогось нового.

О 23-ій годині я розбудила Андрійка, який спав ще з 20-ої (ну капєц, погана мама:)) і ми втрьох на байку подались у центральний район острова – Чавенг. Простоявши трохи у колоритних корках з мотобайків, сонгтео, машин, ми таки дістались пляжу, де тисячі тайців, німців, французів, американців, зручно вмостившись на піску, розкладали свої міні-пікніки і готувались спостерігати феєрверки, які мали б запускати прибережні клуби, готелі, ресторани. Місцина, де ми всілись з Андрійком, виявилась надто близько до води і у першу ж вилину нового року мене успішно підпочила хвиля 🙂 Сукню було підіпсуто, але стіна вздовж пляжу із різнобарвних феєрверків допомогла швидко про це забути. Це було класно, дивно, по-іншому!!!

IMG_6279

Передаємо усім вітання з Різдвяними святами! Насолоджуйтесь ними, бо де б ви не були, краще буде тільки вдома :))))

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *